Виділення 2

РЕФЕРАТ

на тему:

В И Д І Л Е Н Н Я

План.

1. Видільні процеси та їх значення для організму.

2. Видільна функція легень.

3. Видільна функція шлунково-кишкового тракту.

4. Видільна функція шкіри.

В процесі обміну утворюються речовини, які підлягають виділенню із організму. До таких речовин відносять кінцеві продукти білкового обміну – сечовина, сечова кислота, креатинін і в деяких випадках недоокислені продукти вуглеводневого і жирового обміну. Мінеральні речовини виділяються в більшості випадків у вигляді солей. Всі ці речовини разом з водою в якій вони розчиняються, виводяться печінкою і потовими залозами. Виділення деяких продуктів відбувається і іншими органами, наприклад, печінка виділяє жовчний неамент, товстий кишечник виводить залізо, і велику частину кальцію.

До видільних органів людини і тварини відносять легені, шлунково-кишковий тракт, шкіру, нирки.

Легені – здатні виділяти в навколишнє середовище вуглекислий газ і воду у вигляді пари.

Шлунково-кишковий тракт виділяє незначну кількість води, жовчних кислот, пігментів, холестерин, деякі лікарські речовини і непереварені залишки їжі у вигляді калових мас.

Шкіра виконує екстретерну функцію за рахунок наявності потових і сальних залоз. Потові залози виділяють піт, в склад якого входить вода, солі, сечовина, сечова кислота, креатимін.

У виділенні кінцевих продуктів обміну і води беруть участь потові залози. Вони відносяться до простих трубчастих залоз, які містяться в підшкірній клітковині. Потові залози забезпечені капілярами. Загальна поверхня їх трубочок вистелена залозистим епітелієм.

Виділення поту пов'язане з терморегуляцією. Тепловіддача значною мірою залежить від випаровування поту потовими залозами. У людини їх близько 2,5 мільйона.

Крім терморегуляції, потовиділення спричиняє сталості осмотичного тиску. При випаровуванні поту тіло охолоджується. За добу людина виділяє близько 900 мг поту. Висока температура збільшує виділення. Реакція поту при виділенні лужна, але швидко стає кислотою. Кисла реакція зумовлена лепкими кислотами і жирними кислотами сальних залоз. До складу органічних речовин поту входять: сечовина, сечова кислота, аміак, креатинін, гіпюрова кислота індикан.

Терморегуляційна функція шкіри у дітей недостатня. Шкіра у них є також органом дихання, але вона поглинає кисню у 800 раз менше, ніж легені. Потовиділення регулюється парасимпатичною і симпатичною нервовими системами. Потовиділення відбувається рефлекторно. Нагрівання однієї ділянки шкіри може зумовити потовиділення всього тіла. Це свідчить про те, що збудження центрів потовиділення внаслідок іррадіації може поширитись на інші сегменти спинного мозку.

Внаслідок дії ферментів травного тракту більш перетравлюються до амінокислот і поліпептидів, з вуглеводів утворюються моносахариди, а жири розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти. Утворені в процесі травлення речовини поступово з кишечнику переходять в кров і лімору, а решту перетравлених продуктів виводяться з організму у вигляді калу. У травному тракті, який спостерігається з зовнішнім і внутрішнім середовищем, одні речовини проходять крізь слизову оболонку, а інші затримуються. Через травний тракт організм звільняється від деяких секретів. До них належать сечовина, сечова кислота, креатинін та ін. на підставі досліджень П.І Жеребцова встановлено, що різні відділи травного тракту виділяють неоднакові речовини. Так, одні речовини виділяються разом із слиною, другі – через шлунок і кишки, треті – через печінку і підшлункову залозу.

Екскретивна функція травного тракту самостійна, яка відбувається паралельно з секрецією. Очевидно, ця функція виробилася у процесі еволюції поряд з іншими екскреторними функціями організму. Екскреція регулюється нервовою системою і залежить від функціонального стану кори півкуль головного мозку.

Обмін газів через шкіру і кишковий тракт не перевищує 1-2% загального газообміну. За кожну годину людина на 1 кг важче поглинає 300 мг кисню і виділяє 250 мл вуглекислого газу.